Головна » Освіта » Антисуржик 10

Антисуржик 10

16.01.2017 в 09:09 переглядів: 264 коментарів: 0 Освіта
Радувати око – Тішити око
ранком – зранку, вранці
рахувати, що... – вважати, гадати, думати, міркувати, що...
регістратура – реєстратура
регістрація – реєстрація
регуліровщик – регулювальник
редіска – редиска, редька
резина – ґума
ремень – ремінь
ремешок – ремінець, ремінчик
ремонтірувати – ремонтувати
решотка – ґрати
ржаний – житній
рижий – рудий
риночний – ринковий
риск – ризик
рискувати – ризикувати
рицар – лицар
ричаг – важіль
рідко траплятися – зрідка траплятися
річний транспорт – річковий транспорт
рішаючий – вирішальний
рішити задачу – розв'язати, вирішити задачу
Ровно - Рівне
роговиця ока – рогівка ока
роди – пологи
родильний будинок – пологовий будинок
рожениця – породілля
розбалований – розпещений
розвал – розпад
розвернутий – розгорнутий
розводящий ключ – розвідний ключ
розжати – розтиснути, розтулити (руку), розціпити (зуби)
роздається голос – розлягається, лунає голос
роздягалка – роздягальня
рознічна ціна – роздрібна ціна
розовий – рожевий
розпис – підпис
розположення – розміщення
розсосатися – розсмоктатися
розсрочка – кредит
розсуждати – розмірковувати
раствор – розчин
росходи – видатки, витрати
рубашка – сорочка
руководство – керівництво
руль – кермо
рядом – поряд, поруч

Саме важне – Найважливіше
саме головне - найголовніше
саме по собі – само собою
сапожник – швець
сахар – цукор
сварщик – зварювальник
Свєта - Світланка
сельодка – оселедець
сиворотка – сироватка
система налогів – система оподаткування
скорняжний – кушнірський
слідуючий – наступний, такий
словом – одно слово, одним словом
снабженець – постачальник
сочний – соковитий
сочуствувати – співчувати
співпадати – збігатися
співставляти – порвнювати, зіставляти
співшукач (наукового звання) – пошукувач, здобувач
СПІД – СНІД
сплошний – суцільний
спорити – сперечатися, змагатися
спортитися – зіпсуватися
справа в тому – річ у тому ( у тім)
справа тонка – справа делікатна
справка – довідка
справочний – довідковий
средство – засіб, спосіб
срок – строк
ссуда – позичка, позика
ставка (місячна) – оклад (місячний)
стакан – склянка
станочник – верстатник
старйо – старе
стєкло – скло

стидно – соромно
стіральний порошок – пральний порошок
стірати – прати
стірка – прання
столова – їдальня
стража – сторожа, варта
страйкуючі – страйкарі
странний – дивний
страсть – пристрасть
строїтєльний – будівельний
строїтися в шеренгу – шикуватися в лаву
стройка – будова, будівництво
стройний – стрункий
стул – стілець, крісло
стульчик – стілець
ступеньки – сходи
судьба – доля
суматоха – метушня, гармидер, біганина
супруга – дружина, жінка
супруги – подружжя
суровий – суворий
сустави – суглоби
сутки – доба
суточні – добові

Чорногорська мова (чорн. crnogorski jezik/црногорски језик) — стандартизований варіант сербохорватської мови, який використовують чорногорці і який є офіційною мовою Чорногорії. Стандартизована чорногорська базується на найбільш поширеному діалекті сербохорватської — штокавському (конкретно — на східногерцеґовинському), що є основою також хорватської, сербської та боснійської.

Мову Чорногорії історично та традиційно називали сербською. Ідея чорногорської мови, окремої від сербської, виникла в 2000-их після розпаду спільної федеративної держави. Чорногорська стала офіційною мовою країни 22 жовтня 2007 року, коли було прийнято нову конституцію країни. Літературний стандарт мови досі доповнюється. Правопис було закріплено 10 липня 2009 року з додачею двох літер до абетки (лат. Ś та Ź, кир. С́ та З́), тоді як граматику та шкільну програму досі не закріплено.[3]

Характеристика

У самій чорногорській мові можна розрізнити два діалекти: східногерцеговинський на заході й північному заході та зетсько-південносанджацький на всій іншій території.

Мовний склад населення, 2011

За останнім переписом населення 2011 року чорногорську мову рідною вважали 36,97 % мешканців країни, а сербську — 42,88 %. Хоча ще 1991-го року більшість уважала себе носіями єдиної сербсько-хорватської мови. На тлі національного відродження шкільний предмет «Сербська мова» у 2004 році було перейменовано на «Рідну мову» (чорногорську, сербську, хорватську чи боснійську). 10 липня 2009 року затверджено правопис чорногорської мови.

Існує письмо й латинською (гаєвиця), й кириличною абетками (вуковиця), та латинка стає дедалі поширенішою серед прибічників самостійної чорногорської мови. На відміну від сербської існують три додаткові літери Ś [ç], Ź [ʝ] і З [ʣ]. Проте ці звуки вживаються ще й у Герцеговині та Боснійській країні, а в самій Чорногорії — не всюди.

  • A B C Č Ć D Dž Đ E F G H I J K L Lj M N Nj O P R S Š Ś T U V Z Ź Ž.
  • А Б Ц Ч Ћ Д Џ Ђ Е Ф Г Х И Ј К Л Љ М Н Њ O П Р С Ш С́ Т У В З З́ Ж.

Важлива інформація:http://lingvoportal.blogspot.com
Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL