Головна » Освіта » Антисуржик- правильна мова 4

Антисуржик- правильна мова 4

12.01.2017 в 08:49 переглядів: 198 коментарів: 0 Освіта

Жалоба – Скарга

жарений – смажений
жарке – печення
жати (на кнопки) – тиснути (на кнопки)
жєлєзнодорожний – залізничний
жєлєзнодорожник – залізничник
желудок – шлунок
жемчужний – перловий
жемчуг – перли
жесть – бляха
жестяний – бляшаний
жжога – печія
живопис – малярство
живописний – малярський, мальовничий
жила площа – житлова площа
Женя – Євгенко
жовтуха - жовтяниця
Жора – Юрко, Юрасик
жулік - шахрай

Забастовка – Страйк
забастовщик – страйкар
забезпечити рішення – вирішити, розв'язати.
забивчивий – забудькуватий
забор – паркан (тин, огорожа)
за браком часу – через брак часу
завернути в папір – загорнути в папір
завидувати – заздрити
зависть – заздрість
завітний – заповітний
завтрак – сніданок
заготовщик – заготівельник
за границею – за кордоном
заграничний – закордонний
загружений – завантажений
задіяти – залучити
заказ – замовлення
заказати – замовити
заказний лист – рекомендований лист
заключення – висновок, закінчення
заключити договір – укласти угоду, підписати договір
заключне слово – кінцеве (прикінцеве) слово
закройщик – закрійник
закрома – засіки 
закупочний – закупівельний
заложити – закласти
замешкатись – забаритись
заніматися – займатися
за останній час – останнім часом
запущений – занедбана людина, занехаяний садок,
занедбані справи
запчасті – запчастини
засипати пізно – засинати пізно
заслуговує уваги – вартий уваги
заставляти - примушувати
застінок – катівня
захлопнути двері – зачинити (затріснути) двері
зачот – залік
заявитися – прийти, прибути
зберкасса – ощадкаса
зберкнижка – ощадкнижка
зболтати – збовтати
зборочний – складальний
зверхплану – понад план
звонити – дзвонити
згідно наказу – відповідно до наказу
згідно розпорядження – згідно з розпорядженням
здавати собі відчит – здавати собі справи, всвідомлювати
здавати іспит – складати іспит
здача з суми – решта
здійснити вплив – вплинути
з достоїнством – з гідністю
землеробство – хліборобство, рільництво
землероб – хлібороб, рільник, ратай
земляніка – суниця
зеркало – дзеркало
зимній – зимовий
з кожним роком - щороку
з метою – для того, щоб щось зробити, щоб щось зробити
злісний – затятий п'яниця, злісні шкідники(рослини, 
тварини)
знати толк – розумітися, бути компетентним
знімати квартиру – винаймати квартиру
знобить - морозить
зонт – парасоля
зонтик – парасолька
з повинною – повинитись, признатись у провині
зробити вигляд – удати , удавати
з усіх ніг – щодуху, з усієї сили

Цікава довідка про болгарську мову:
Болгарська мова — одна з південнослов'янських мов. Поширена в Болгарії, певна кількість носіїв також живуть в Україні (Одеська область), МолдовіРумуніїМакедонії. Ця мова є офіційною мовою Болгарії.
Історія

Болгарська літературна мова сформувалася на середину XIX століття на базі північно-східних говірок. У XX столітті літературна мова зазнала значного впливу західних говірок, на території яких розташована столиця Болгарії — Софія. Писемність — на основі кирилиці.

У лексиці, а почасти й у словотворі, літературна болгарська мова відбиває також значний вплив літературної російської мови, переважно в сфері абстрактних, політичних та взагалі культурних понять: современност, изгнание, промежуток та інші, однак слід зазначити, що значна частина подібних слів за своїм походженням — старослов'янізми.

Писемна болгарська мова має тривалу історію. Найдавніші писемні пам'ятки відносяться до X сторіччя (надпис царя Самуїла, 993 року). Найважливіші етапи розвитку літературної мови:

  • староболгарський період, щільно пов'язаний з першими продуктами конфесійного письменства при його виникненні в ІХ столітті
  • середньоболгарський період (12—15 століття)
  • новоболгарський (власне ранній новоболгарський) період — XVI — 1-а чверть XIX століття
  • новітня мова — з 1-ї чверті XIX століття до нашого часу (автором першої болгарської граматики, виданої в 1844 р., був Іван Богоров).

Бувши давно закріпленою на письмі, болгарська мова дуже довго зберігала в правописі зв'язок із старовинною, почасти ще старослов'янською мовою. Лише 1945 нова влада народно-демократичної Болгарії ввела в загальнонаціональний вжиток раціональну та просту орфографію, в основному побудовану на морфологічному принципі із значними поступками вимови.

Болгарській мові властиві глибокі діалектні відмінності. Так, за вимовою старого «ятя» (Ѣ) діалекти поділяються на східні та західні. До особливостей болгарської мови порівняно з іншими слов'янськими мовами належать такі риси:

  • шт (записується літерою щ) на місці праслов'янського tj (в українській дало ч) та жд на місці праслов'янського dj (в українській дало ж): свеща [свешта] «свіча, свічка», чужд «чужий»
  • особливий звук [ъ] на місці старого єрасън «сон»
  • наголос, який може стояти на будь-якому складі слова
  • втрата відміни іменників та прикметників (а також займенників та числівників), окрім вокатива, який використовується з особистими іменами
  • наявність постпозитивного артикля (артикль, що приєднується до кінця означуваного ним іменника): човек — човекът або човека «чоловік, людина — той чоловік, та людина», жена — жената «жінка — та жінка», дете — детето «дитина — та дитина».
  • втрата інфінітиву, замість якого вживається особова форма дієслова теперішнього часу з часткою «да»: да зная «щоб мені знати»
  • майбутній час утворюється за допомогою частки ще
  • широке використання простих минулих часів, які зникли в інших слов'янських мовах — аориста та перфекта
  • подвійний придієслівний додаток: мене ме викат «мене звати»
  • переказувальний спосіб дієслова, який вживається для передачі інформації від третьої особи.
 
Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL