Головна » Економіка » Чому Україні не потрібно поспішати ставати аграрною країною

Чому Україні не потрібно поспішати ставати аграрною країною

20.05.2016 в 08:06 переглядів: 244 коментарів: 0 Економіка
За 2015 рік індекс обсягу виробництва сільськогосподарської продукції в Україні знизився на 4,7%, а за три місяці 2016 року - на 1,7%. Галузь, яка в 2013 і 2014 роках витягувала ВВП країни, амортизуючи падіння промисловості, раптом виявилася в режимі стагнації. Я нагадаю, що за 2013 рік індекс обсягу виробництва с / г продукції зріс на 13,3%, а за 2014 рік - на 2,2%.

Негативна динаміка і Вінниця - лідер

Весна 2016 роки взагалі стала аномальної: дуже помітне зростання промислового виробництва на тлі падаючого с / г для України створив нетипову ситуацію, яку мало хто прогнозував. Якщо подивитися на динаміку темпів індексу с / г виробництва (рис. 1), чітко видно, що з січня 2015 року, ми увійшли в фазу безперервного зниження обсягів сільського господарства. Пік падіння припадав на період з січня по липень 2015 року, коли обсяги впали на 9,3%. Далі ситуація поступово поліпшувалася, але навіть в березні 2016 роки ми не вийшли на такі обсяги виробництва с / г продукції, щоб зрівнятися з поганим 2015 роком.

Досить показовим є аналіз динаміки індексу с / г виробництва за перший квартал 2016 року по областям (рис. 2). Як видно з діаграми, лідером за приростом виробництва виявилася Вінниця: за три місяці 2016 року тут відбулася вдалося досягти приросту індексу на 5,9%, в той час як в середньому по Україні в першому кварталі все ще фіксували падіння на рівні 1,7%.


Якщо до Вінниці можна приплести політичний фактор, то сам набір областей, де був зафіксований приріст с / г виробництва, просто-таки змушує зробити правильні висновки: близькість до зони АТО, де ведуться військові дії, ніяк не впливає на перелік областей, в яких можна було бачити пожвавлення с / г. Наприклад, серед лідерів зростання є Харківська область, а серед аутсайдерів першого кварталу - Тернопільська, Закарпатська та Івано-Франківська;

найбільше падіння обсягів с / г виробництва в тих областях, де безпосередньо втрачені посівні площі, то чи через проведення АТО, то чи через розмежування з Кримом (Луганська, Донецька і Херсонська області).

Перший висновок ясно вказує на те, що війна в регіонах, де немає АТО, агробізнесу зовсім не перешкода. А ось майже катастрофічне зниження обсягів в трьох областях змушує задуматися над довгостроковістю цих негативних процесів. Швидше за все, навіть коли війна закінчиться, ці обсяги швидко відновити не вдасться через таких факторів, як: боєприпаси на полях, перерва в обробці земельного фонду і банальний брак робочих рук для сільгоспробіт (майже 2 млн осіб покинули зону АТО, плюс природні втрати населення в депресивному регіоні). До перелічених негативних чинників слід додати ще руйнування с / г інфраструктури, сховищ, елеваторів, п / п АПК.

Три причини негативного тренда

Як видно з динаміки с / г виробництва по областям, АТО не може бути основною причиною падіння с / г в Україні. Криза, що охопила області та Західного і Центрального регіонів, які далекі від АТО, мав причини внутрішнього і зовнішнього характеру:

1. Напевно, головною причиною негативної динаміки с / г в Україні можна вважати зниження цін на світових ринках. Причому негативний ціновий тренд по зерну і кукурудзі проглядається дуже давно. Якщо за бушель пшениці влітку 2012 року давали 9,43 долара, то в квітні 2016 тільки 4,88 долара. Приблизно з листопада 2015 року ціна на пшеницю коливається в діапазоні $ 4,5- $ 5,0 за бушель, і лише 20 квітня ми спостерігали ціновий стрибок до $ 5,12., Після чого ціна знову впала нижче позначки $ 5,0.

Щодо кукурудзи спостерігалася та ж картина: ціна впала з $ 8,7 (літо 2012) до $ 3,87 (квітень 2016). Враження, що між кукурудзою і пшеницею була повна кореляція і обидві культури були, що називається, «замкнуті в собі». Так, на відміну від нафти, руди, сталі і кольорових металів вони ніяк не реагували на трагікомедію з негативними ставками в Японії і Європі, їх навіть не підштовхувало вгору пожвавлення ринків, що розвиваються. З усіх популярних с / г культур яскравий зростання в п'ятирічному горизонті показали тільки какао-боби, які з початку 2013 року по квітень 2016 року подорожчали приблизно на 65%. І хоча какао в Україні не росте, в політичному житті країни цей ціновий тренд має значення.

2. Посівна площа сільськогосподарських культур по всіх категоріях господарств під урожай-2015 Україні становила 26,7 млн ​​га, що тільки на 1,87% менше, ніж в 2014 році. В цілому середня врожайність зернових в 2015 році впала на 2,7 ц / га - до 41 ц / га. Влада стверджує, що відбулося це саме через посуху, яка привела до падіння врожайності кукурудзи на 5,28 млн т. У підсумку, скорочення посівних площ на тлі зниження врожайності також сприяло падінню с / г виробництва.

3. У розпал посівної 2015 роки від с / г виробників були чутні скарги на неможливість нормально купити валюту, а також на брак кредитних ресурсів банків за адекватною ціною. Обидва чинники негативно позначилися на закупівлю добрив, палива і, звичайно, могли негативно вплинути на врожайність і масштаби посівів. У 2016 році таких скарг поки не чути.

Чому Україні не варто бути аграрною країною

Спеціалізація на агробізнесі для України в нинішніх цінових умовах і при таких сусідів виглядає більш ніж дивною.

1. ЄС має зарегульований ринок с / г продукції. Аграрії вже відчули всю красу квот в ЄС і почали лобіювати їх перегляд. Влада і не приховують, що побити рекорд по валютній виручці (близько $ 11 млрд від експорту зернових в 2015 році) дозволили поставки в країни Азії та Африки. Але попит на цих ринках не завжди платоспроможний, а от бажаючих задовольнити його багато.

2. Підсумки аграрної економіки в нашому регіоні залежать від кліматичних умов. Так, при слабкому страхування врожаїв будь посуха або повінь будуть здатні вивести економіку країни в негативний тренд. Компенсаторів в макромасштабі практично немає.

3. Україна поки залишається країною, де має місце природний спад населення, а значить попит на продовольство тут не росте, і будь-яке збільшення потужностей з вирощування зернових буде працювати на збільшення експорту. Технічно цього добре для торгового балансу, але ще більше поставить українську економіку в залежність від світових цін на с / г продукцію.

4. Збільшення зайнятості в с / г може привести до відтоку населення з міст і до зниження реальних доходів населення, а також до збільшення сезонності його зайнятості.

Країні зараз потрібні стимуляційні заходи з розвитку внутрішнього ринку, а також поглиблення диверсифікації експорту. 2014-2015 роки стали дуже показовими в цьому відношенні. Ось ми вперлися в цінові мінімуми по зерновим, руді і стали і отримали долар замість 8 грн за 26, розбалансовану економіку, падіння доходів населення і зруйновану банківську систему. Дуже може бути, що сировинний ренесанс відбудеться вже влітку 2016 року і поверне українській економіці позитивні тенденції. Але замість того щоб «спочивати на лаврах», як в 2006-2007 рр., Варто задуматися над гострою необхідністю стимулювання внутрішнього ринку та диверсифікації експорту. В іншому випадку ще один гострий циклічна криза українська економіка може і не пережити.

http://capital.ua
Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL