Досліджуємо істинні значення слів

Читаємо у Вікіпедії: «Закон – загальноприйняте, усталене правило співжиття, норма поведінки». Тобто закон – це різновид правила. Та чи справді це так?

Слово «закон» буквально означає «за коном», тобто те, що згідне з «коном» – подібно до конструкцій «за порадою» (згідно з порадою), «за інструкцією» (згідно з інструкцією).

Залишилося з’ясувати: що означає слово «кон»?

«Кон» – це межа. Звідси такі слова:

• «кінець» («конець») – край, межа;
• «з покон віків» – від часової межі;
• «конати» – перебувати на межі життя;
• «доконаний» – доведений до межі завершення;
• «конституція» (кон + ст) – стабільна, тверда межа.

Відтак, ЗАКОН – це усвідомлена межа. «Відкрити закон» – усвідомити обмеження, «ухвалити закон» – встановити обмеження, які не можна порушувати, за які не можна виходити.

Закон вказує на те, що не можна робити або не можна не робити. Порушення закону – перехід межі – неминуче викликає протидію й урівноважуючі санкції.

– Хіба не те ж саме означає правило?

Погляньмо на етимологію слова «правило». У давній трипільській мові не було поєднання приголосних, тож первинно це слово звучало як «по – ра – вило».

• «По» – це частка, яка має те ж саме значення, що й «за», тобто «згідно з чимось», наприклад, «по-доброму», «по-справжньому».
• «Ра» – первинна назва Бога-Творця;
• «во», «бо», «ба» – дитина (англ. baby), наслідок, результат, похідне (напр., печиво);
• «ило» – дух, якість, зв’язок, наприклад «ель» (дух), «Михайло» (дух могутності), «вітрило» (те, що пов’язане з вітром), «мірило» (те, що пов’язане з мірою – буквально «дух міри»).

Звідси такі словесні конструкції:

• пора (по Ра) – згідно з Ра, наприклад, «пора року», «пора» – настав час, коли найкраще діяти;    
• право (по – Ра – во) – система установ Ра;  
• правило («по – рав(о) – ило») – те, що згідне з духом Ра, тобто «по-Божому», згідно з Його установами.

Правило – це настанова, як треба діяти по-Божому, відтак позитивно і ефективно.  

Після цього стає зрозуміла протилежність понять «закон» і «правило»:

закон – це те, що не треба робити, наприклад «Не кради»;

правило – це те, що треба робити, наприклад, «Люби ближнього свого як себе самого».

На практиці це означає, що, описуючи роботу системи, треба давати не тільки правила, а закони і правила.

Закони установлюють межу, яку не можна переступати. Правила дають поради, як найефективніше діяти в «коридорі законів», тобто діяти легітимно, законно, правильно.

Закон треба виконувати обов’язково. Правило виконувати бажано (для власної користі), але не обов’язково – воно має рекомендаційний характер. Найголовніші правила називаються принципами.

За такого підходу, правила дорожнього руху і правила гри – це насправді закони, які не можна порушувати.
Важливо:http://lingvoportal.blogspot.com