Головна » Економіка » На свій страх і ризик

На свій страх і ризик

22.09.2016 в 07:51 переглядів: 157 коментарів: 0 Економіка
Реалії страхового ринку не влаштовують фермерів; страховики шукають нові способи залучити клієнтів.
 
Полтавський фермер Олександр Журавель ніколи не страхував свій урожай. "Чесно скажу, що не вірю в страховку. Краща страховка - це те, що лежить в кишені ", - говорить він. Журавель визнається, що не довіряє страховикам і зовсім не впевнений в тому, що страхові компанії зможуть відшкодувати збиток аграрію, навіть якщо попередньо взяли з них гроші.

Журавель - не єдиний фермер, який не довіряє вітчизняній системі страхування. За даними Міжнародної фінансової корпорації, в Україні застраховано лише 5% врожаю. Цей показник в Америці становить понад 80%.

ЛІГА.net розбиралася, чому українські аграрії не поспішають страхувати свої майбутні врожаї і як страховики стимулюють клієнтів.

Страхові реалії

Україна щорічно втрачає в середньому 15-35% в залежності від погоди. Показовим був 2012 рік, коли в Полтавській області загинуло 95% озимої пшениці - через перезимівлі вона вважається самою ризиковою культурою. Незважаючи на це, кількість страхових договорів з року в рік зменшується.

Чому українські аграрії практично не страхують посіви? Від співпраці зі страховиками їх відлякує відсутність прозорих і простих у використанні продуктів страхування та недовіру до фінансових партнерам, розповідає Лія Сорока, керівник проекту Розвиток фінансування аграрного сектора в Європі і Центральній Азії IFC. Топ-менеджер великого агрохолдингу на умовах анонімності згадує ще й про дорожнечу страхових продуктів для аграріїв, дозволити собі їх можуть далеко не всі. "Основне завдання - виростити і зібрати врожай. І якщо прогнози сприятливі, навряд чи питання страховки буде стояти на порядку денному. Навіщо витрачати зайві гроші на те, щоб страхувати зерно, яке і так на ціновому дні? "- Каже він.

Стимул для аграрія

Страховики стверджують, що охоче страхуються тільки ті агровиробники, які беруть участь в програмах фінансування від держпідприємств і комерційних структур: у них просто немає вибору. Згідно з даними IFC, понад 60% страхових премій платять аграрії, які беруть участь в програмах фінансування. Так, фермер, який уклав форвардний контракт з Аграрним фондом або Державної продовольчо-зерновою корпорацією, зобов'язаний застрахувати зерно, на вирощування якого планує отримати кошти держструктур. "Не дивлячись на те що ринок аграрного страхування з 2005 по 2015 роки скорочується, деякі фермерські господарства, що працюють з аграрним фондом і ДПЗКУ, за форвардними контрактами все ж змушені страхуватися ", - підтверджує експерт з аграрного та земельного права громадської організації Agro.ReformsUA Дмитро Сімашко. Але в масштабах вітчизняного АПК частка страхувальників аграріїв мізерна, погоджується він.

За словами Сімашко, сьогодні всі учасники ринку повинні разом знайти компромісне рішення для збільшення кількості застрахованих полів і уникнення збитків від несприятливих погодних умов. Головним модератором і ініціатором переговорного процесу повинен бути Мінагропрод, щоб якомога швидше змінити законодавчу базу, яка регулює агрострахування.

Агрострахування в Україні розвинене недостатньо, визнає перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Максим Мартинюк. "Повинна бути сформована модель, яка була ефективною для українського АПК і виключала корупційну складову", - зазначає чиновник.

Раніше повідомлялося про те, що в Україні невтішний показник кредитування серед фермерів.
http://finance.bigmir.net/business
Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL