Головна » Освіта » Одномовна “двомовність”

Одномовна “двомовність”

03.01.2017 в 08:33 переглядів: 161 коментарів: 0 Освіта

В Україні немає різкого кордону між мовними спільнотами: більшість населення вільно розуміє як українську, так і російську, частина російськомовних вважає себе українцями, а дехто регулярно переходить з мови на мову залежно від ситуації.

Але у Канаді – абсолютно інша ситуація. Більшість англомовних мешканців взагалі не розуміють французької. Це стосується і деяких міністрів федерального уряду “двомовної” країни. Частина франкомовних ледь розуміє англійську. “Другу офіційну” вивчають практично як іноземну. Лише 17% канадців вважають себе двомовними, але реальний відсоток напевно менший. Менш ніж 1% населення вважає рідними водночас англійську і французьку, і приблизно стільки ж вживає вдома обидві мови. Решта – АБО англомовні, АБО франкомовні.

Скажімо, для абсолютної більшості англомовних подивитися фільм французькою нереально – нічого не зрозуміють. Для більшості франкомовних перегляд англомовного фільму – зайва напруга, а зрозуміють вони як мінімум не все (тому при найменшій можливості обирають франкомовну версію).

“2 solitudes” – “2 самотності” – кажуть про канадську культурну ситуацію.

Для абсолютної більшості англомовних подивитися фільм французькою нереально – нічого не зрозуміють. Для більшості франкомовних перегляд англомовного фільму – зайва напруга, а зрозуміють вони як мінімум не все (тому при найменшій можливості обирають франкомовну версію).

“Аргентинці” Північної Америки

У першій половині 18-го сторіччя Франції належали колосальні території у Північній Америці: долина Міссісіпі, береги Великих Озер і більшість сучасного сходу Канади. Проте, помітне франкомовне населення існувало лише у Луїзіані, в Акаді (сучасні Нова Шотландія і Новий Брансвік) і у долині ріки Святого Лаврентія. У 1763 Нова Франція зникла з мапи світу. Канада перетворилася на англійську колонію. Зв’язки з Францією перервалися.

Ще за часів французького панування, мешканці долини Святого Лаврентія – les Canadiens – істотно відрізнялися від французів. В них був інший побут, інший менталітет, інші норми співіснування. Але за період ізоляції від Франції вони остаточно перетворилися на окремий народ. Тепер їх прийнято назвати les Québécois (квебекуа). Квебекуа відрізняються від французів приблизно так само, як аргентинці від іспанців. Навіть “за кров’ю” вони трохи інші: чимало з них має ірландське походження, а коло 80% (за певними оцінками) має бодай одного предка-індіанця.

Від англомовних канадців квебекуа відрізняються приблизно так само, як поляки від німців.

Поза Квебеком, франкомовні або асимільовані, або являють собою мовну меншину. Це – наслідок багаторічних зусиль англіцизаторів. Так, у Манітобі, де наприкінці ХІХ століття франкомовні становили більшість, англійську оголосили єдиною офіційною мовою (1890), а у 1916 заборонили французькі школи. Подібні рішення було прийнято у інших провінціях. Іншомовних іммігрантів (українців, італійців, євреїв, греків тощо) інтегрували лише до англомовної спільноти. Тож коли у 1969 Парламент Канади прийняв Закон про офіційні мови, то було вже запізно: мовний пейзаж вже склався і зацементувався назавжди, а мрія про реальну двомовність стала утопічною.
Важливо:http://lingvoportal.blogspot.com

Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL