Головна » Освіта » Реакція на Хартію у Квебеці

Реакція на Хартію у Квебеці

03.01.2017 в 08:55 переглядів: 224 коментарів: 0 Освіта

До початку 1970-х років Монреаль був найважливішим економічним центром Канади. З прийняттям мовних законів, “центр Канади” перемістився до Торонто. Керівники банків і крупних компаній пояснили, що перейти на офіційну мову “неможливо”, бо вони “не мають достатньо двомовних спеціалістів”, та й самі, вочевидь, нездатні були працювати іншою мовою ніж англійська.

Отже, головні офіси багатьох підприємств було перенесено до Торонто. У Монреалі залишилися лише регіональні представництва – яким таки довелося стати двомовними. Bank of Montreal вчинив хитріше: залишив “символічний головний офіс” у своїй історичній будівлі, а реальний, одномовний, створили у Торонто. Це вдарило по економіці провінції, але не фатально: численні ніші зайняли дрібні і середні підприємства. Та й великі компанії нікуди не ділися: просто перевели частину діловиробництво на офіційну і запровадили двомовні послуги.

Також Квебек залишили тисячі англомовних громадян, що не могли чи не захотіли засвоїти офіційну мову. Оскільки Хартія вимагала в лікарів скласти іспит з офіційної мови, чимало з них емігрувало до “решти Канади”. Слід додати, що частина цих “біженців” переїхала не лише через мову, а й через страх перед квебекським етнічним націоналізмом і перспективами незалежності. У Квебеку не було етнічних переслідувань, але мало хто хоче відчувати себе національною меншиною – особливо коли звик бути носієм домінуючої культури.

Радикальне законодавство – за умов його дотримання – може заохотити великі маси людей засвоїти “непрестижну” і “непотрібну” мову.

Попри таку “масову еміграцію”, у Квебеку живе кілька сотень тисяч англомовних громадян, діють англомовні університети, коледжі, школи, газети, телеканали, радіостанції, церкви і культурні організації. Стосунки між “самотностями” радикально змінилися. Якщо у 1950-ті у відповідь на французьку можна було почути: “Speak white!” (“Говори як біла людина”), то тепер більшість англо-квебекців володіють цією мовою  – особливо молоде покоління. Багато хто віддає дітей до французьких шкіл і вчиться у франкомовних вишах. Є багато мішаних шлюбів, діти яких реально двомовні. У сфері обслуговування, багато англомовних говорять офіційною мовою вільно, якісно і без акценту.

Як бачимо, радикальне законодавство – за умов його дотримання – може заохотити великі маси людей засвоїти “непрестижну” і “непотрібну” мову.
Важливо:http://lingvoportal.blogspot.com

Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL