Головна » Освіта » Що відрізняє три мовні законопроекти?

Що відрізняє три мовні законопроекти?

31.01.2017 в 08:51 переглядів: 198 коментарів: 0 Освіта

Ключовий принцип – законопроекти №5556 та №5669 описують як регулювання вжитку державної мови, так і мов національних меншин.

Натомість законопроект №5670 регулює тільки державну мову.

Щодо прав національних меншин, то автори обіцяють невдовзі представити на розгляд парламенту окремий законопроект, який буде регулювати ці питання.

Ба більше, попри позірну схожість текстів, законопроекти відрізняються термінологією, формулюваннями та частково ідеологією. Не будемо занадто вдаватися в деталі. Адже, як відомо, у них ховається диявол.

По-перше, медійники вже розібрали їх по гвинтиках. Порівняльний аналіз можете знайти тут.

По-друге, це всього-на-всього законопроекти, які ще навіть не розглядав комітет з питань духовності та культури, не кажучи про власне обговорення на порядку денному парламенту.

Будуть вноситися зміни. Будуть пошуки консенсусів. Те, що наразі шокує чи сприймається надто гостро, матиме дещо інший вигляд у кінцевому тексті ухваленого закону.

Щодо критики, то найбільше перепало на горіхи законопроекту “Про державну мову” №5670. Саме він вводить поняття “мовна інспекція” та кримінальну відповідальність за публічне приниження української мови.

З іншого боку, він отримав найпотужнішу підтримку громадськості. Понад 60 громадських організацій із різних регіонів України, переважно мовно-культурного спрямування, долучилися до громадської коаліції “Україні – закон про державну мову”.

У заяві цього об’єднання, зокрема, сказано: “…Москва упродовж століть здійснювала цілеспрямовану політику знищення української мови. Русифікація, спрямована на розмивання української ідентичності, послаблення і роз’єднання нації, на жаль, тривала і після проголошення 1991 року державної незалежності. Меншовартість і брак політичної волі призвели до нездатності української держави забезпечити, як того вимагає стаття 10 Конституції України, “всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України… Час нарешті зупинити русифікацію і прийняти сучасне мовне законодавство, що відповідає Конституції та викликам, що стоять перед Україною”.

З повним текстом заяви та списком організацій, котрі підтримують законопроект №5670, можна ознайомитися тут.

Ба більше, законопроект “Про державну мову” підтримують і в наукових колах.

Так, Лариса Масенко стверджує:

Попередній аналіз цих законопроектів свідчить, що мали рацію ті фахівці з мовного планування, які вважають, що Верховна Рада має ухвалити два різних закони – один про державну мову, а другий – про мови національних меншин. Цій вимозі відповідає професійно розроблений законопроект “Про державну мову” (№5670)”.

Такої ж думки дотримується Тарас Марусик, апелюючи до європейського досвіду:

Крім того, підхід, коли в одному проекті йдеться і про державну, і про інші мови, є хибним. Це стосується і законопроекту “Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні” № 5669 від 19.01.2017.

Поняття “державна мова”, “мови національних меншин”, визначені Конституцією України, мають різну природу: державна мова є невід’ємним атрибутом конституційного ладу держави, в той час як використання мов національних меншин є одним із елементів забезпечення прав національних меншин.

Використання термінів “мови”, “мовна політика” було штучно нав’язане для того, щоб послабити захист державної мови. Мабуть, невипадково, у більшості європейських країн застосовано такий підхід“.

То ж у чому секрет успіху законопроекту №5670?

По-перше, до його написання долучилися найрізноманітніші “мовні менеджери” – професійні юристи, мовознавці, партійні та громадські діячі та мовні активісти.

Платформою для такої плідної взаємодії стала робоча група при міністерстві культури за головування Володимира Василенка.

По-друге, його творці не відмовчуються і не відмахуються руками, як переважно у випадку перших двох законопроектів, а роз’яснюють, надають розлогі коментарі, тлумачать, виправляють перекручене в ЗМІ.

Тобто поводять себе як грамотні мовні менеджери, успішно складаючи тест на комунікацію між владою та громадськістю.

Навіть переклали його зі складної мови юридичних термінів простими тезами “для чайників“.

У випадку двох попередніх проектів №5556 та №5669 такої стратегії не спостерігаю. Мовляв, навіщо простим смертним розуміти, в чому суть наших законопроектів. Ми ухвалимо, а тоді уже розбирайтеся.

Тож сподіваймося, що громадський законопроект №5670 буде взятий за основу. І з певними доопрацюваннями і змінами відповідно до конструктивної критики громадськості врешті-решт стане законом.

Принаймні обізнаність у теорії і практиці мовного менеджменту його творці уже довели – прозоро комунікуючи з публікою, враховуючи конструктивну критику й показуючи готовність до дій та до змін.

Автор: Надія Трач, кандидатка філологічних наук, докторантка Ґіссенського університету імені Юстуса Лібіха (Німеччина)
Важливо:http://lingvoportal.blogspot.com/p/blog-page_1973.html

Фотографії по темі
Читайте також:
Комментарії 0
avatar
Copyright © 2016 INFOPORTAL